Донський сфінкс

Донський сфінкс

У цього активного кота температура тіла досягає 42 градусів. Він товариський і тямущий, що ідеально підходить сімейству, яке буде приділяти вихованцю багато часу. Отже, дізнаємося історію їх походження, особливості породи, традиції утримання та харчування.

Характеристика породи

Історичні документи свідчать, що ще за часів давніх цивілізацій такі тварини були на особливому рахунку. Їх не просто шанували, а й обожнювали. З 70-х років минулого століття коти без вовни були успішно адаптовані в Канаді, США, а потім і в Росії. Чому саме донський сфінкс? Тому що коти названо на честь місцевості, де вперше виведено представника породи. А це було у Ростові-на-Дону. Кішка, що стала родоначальником нового напрямку, візуально виглядала нездоровою. Але обстеження показало, що її здоров`я стовідсоткове. Донського сфінкса вдосконалили, виписали стандарт, і 1998 року зареєстрували породу. Незабаром вона здобула міжнародне визнання.

Її представники — міцні створіння із щільним мускулистим тілом. У них широка грудна клітка. Середня вага 5-7 кілограмів. Хвіст довгий і хлистоподібний. Відповідно до стандарту, він не повинен бути зламаний або деформований. Кінцівки донського сфінкса короткі та міцні, лапи з гнучкими пальцями. Голова дончака клиноподібної трикутної форми. У кота чітко окреслені надбров`я та вилиці, потужна шия. Вуха досить великі. Вони звужені від основи до кінця, трохи нахилені вперед. Представники породи мають мигдалеподібні очі розкосої форми, а погляд їх глибокий, проникливий.

У донечків відсутня шерсть або вона представлена ​​невеликою опушеністю по всьому тілу. Є й особини з волосяним покровом пойнтів. Шкіра кота ніжна на дотик, оксамитова, зі складками. Забарвлення представників породи буває різним, це допустимо.

Недоліки, через які можуть дискваліфікувати тварину, — круглий череп, вади хвоста, виражений волосяний покрив, дефекти прикусу та невелике тіло.

Що стосується характеру донських сфінксів, то їх основні риси полягають у велелюбності та товариські. Коти цікаві, прагнуть до активного життя, грайливі. Вони орієнтовані на постійне та тісне спілкування з усіма членами сім`ї та стануть вірними друзями дітей. З ними донеччани особливо ласкаві. Ці тварини завдяки своїй комунікабельності уживуться в будинку та з іншими, у тому числі кітами інших порід. Донеччани неконфліктні, відкриті для знайомств.

Вони вміють відчувати настрій господаря та виявляють до нього тактовність. Коли він не в дусі, нав`язуватись не будуть. Донські сфінкси легко приймають встановлені в будинку правила.

Існує думка, що ця порода дуже сприятливо впливає на людське біополе. Така особливість, а також відсутність вовни робить представників породи хорошими супутниками життя алергіків та людей із серцево-судинними захворюваннями. Невибаглива кішка підійде і для сімейства з дітьми, які багато уваги приділятимуть тварині.

Догляд

Донечками доглядати просто. Обов`язково слід протирати їхні очі та вуха спеціальними засобами, придбати які можна у ветеринарній аптеці. Підрізати пазурі треба так, щоб видаляти лише прозорий кінчик. Відсутність вовни полегшує догляд за котом. Але бажано шкіру його протирати. Купати не обов`язково. У догляді важливо дотримуватися температурного режиму. Адже донські сфінкси — теплолюбні тварини. Їх не можна утримувати на вулиці.

Дуже швидко привчаються до лотка та кігтеточки. Але варто подбати про те, що туалет завжди був чистим. Ці коти дуже охайні. Вони не підуть у брудний лоток.

Слід взяти до уваги, що донеччани схильні до шкірних хвороб, особливо алергії та дерматиту.

Годування

Щодо якості харчування представників породи, то їх треба годувати збалансованим раціоном. Бажано вітаміни та мінерали давати в окремих спеціалізованих комплексах.

Особливість донеччан - підвищений енергообмін. Це означає, що тварина часто поповнюватиме запаси своїх кілокалорій. Його рекомендується годувати тричі на добу і слідкувати за тим, щоб не було перегодовування. Адже самі коти контролювати кількість вжитої їжі не можуть. Разова порція їжі не повинна перевищувати 150 г.